Роздільнянська територіальна громада

На озимих і ярих зернових культурах в теплі, безвітряні дні спостерігається літ злакових мух весняної генерації та відмічається відродження личинок. Злакові мухи найбільшої шкоди можуть завдати раннім посівам ярих колосових культур та пізнім, слабким і зрідженим посівам озимих культур.

Личинка чорної пшеничної мухи проникає всередину пагону і робить спіральний хід до конуса росту або зародка колоса. Внаслідок пошкоджень жовтіє і засихає центральний листок, пагін пригнічується й відмирає. У разі пошкодження ярих до початку кущіння зазвичай гине вся рослина.

Личинки гессенської мухи особливо небезпечні для сходів ярого ячменю, пошкоджені рослини відстають в рості, виділяються темнішим кольором листя і великою кількістю бокових стебел. При перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), який складає 40-50 мух / 100 помахів сачка, або при 6-10% пошкоджених рослин личинками в фазу кущіння – трубкування необхідно провести захист посівів дозволеними препаратами, рекомендованими «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Посівам озимих та ярих колосових культур завдають шкоди смугасті хлібні блішки, піщаний мідляк. Найбільшої шкоди хлібні блішки завдають ярому ячменю. Молоді рослини пригнічуються, жовтіють, сохнуть. Живлячись листками сходів та молодих рослин злаків, жуки зіскрібають паренхіму у вигляді прозорих смужок та довгастих плям. ЕПШ блішок в фазу кущіння зернових культур становить 6-8 екз. / 1 кв. м при 5-10% пошкоджених рослин.

Піщаний мідляк належить до родини чорнишів ряду твердокрилі або жуки. Шкідник поширений у степовій зоні. З’являються на поверхні ґрунту в середині березня або на початку квітня, залежно від ступеня прогрівання ґрунту. У квітні, зазвичай, спостерігається спарювання і наприкінці квітня – на початку травня відкладання яєць, яке триває до кінця травня – початку червня. Пошкоджує  сходи просапних, зернових, гороху тощо. Найбільшої шкоди жуки завдають на початкових етапах розвитку культури, псуючи сходи: гризуть насіння, об’їдають молоді листочки, обгризають стебельця. Шкодочинність зростає в роки з теплою посушливою погодою. Личинки живляться гнильними рослинними рештками, живих рослин майже не пошкоджують.

В лісосмугах спостерігається масовий вихід на поверхню ґрунту клопа шкідливої черепашки та відмічається початок перельоту клопів, що перезимували, на крайові смуги посівів зернових колосових культур. В теплу сонячну погоду фітофаги посилено живляться соком стебел, а через 7-15 днів почнеться яйцекладка, яке триватиме 15-20 днів. ЕПШ імаго клопа-черепашки складає 1-2 екз. / 1 кв. м. При його перевищенні необхідно провести захисні обробки, насамперед крайових смуг посівів завширшки 50-100 м.

Підвищена вологість повітря та тепла погода сприяють активному розвитку хвороб зернових культур. Так, на озимій пшениці набули поширення септоріоз, піренофороз, борошниста роса, бура листкова іржа, кореневі гнилі, а на  озимому і ярому  ячмені – темно-бура плямистість.

Борошниста роса уражуються стебла, листки, листкові піхви, а інколи і колосся. Борошниста роса проявляється утворенням білого павутинного нальоту, який пізніше набуває борошнистого вигляду і розміщується на органах рослин щільними ватоподібними подушечками. Наліт поступово поширюється на листкову пластинку, частіше з верхнього, а іноді з обох боків. З ростом рослин він переходить на листки і стебло. Шкідливість борошнистої роси проявляється насамперед у зменшенні асиміляційної поверхні листків і руйнуванні хлорофілу та інших пігментів. При сильному ураженні знижується кущистість, затримується фаза колосіння. Недобір урожаю від борошнистої роси може становити 10-15%, іноді 30-35%.

Піренофороз, або жовта плямистість – хвороба найбільш поширена в південних регіонах України. Піренофороз зустрічається на пшениці і деяких дикорослих злаках. Поширенню сприяє висока вологість. Протягом вегетації збудник поширюється конідіями повітряно-крапельним шляхом. Зимує гриб на пожнивних рештках, насінні. Хвороба набула значного розповсюдження, проте її діагностика пов’язана з труднощами, адже симптоми піренофорозу нагадують нетиповий септоріоз. Проявляється захворювання з обох сторін листя і листових піхв озимої пшениці у вигляді дрібних одиночних або численних плям овальної форми, жовтого або світло-коричневого забарвлення.  За кольором в цей період вони не відрізняються від плям при септоріозі, але не утворюють пікнід (плодових тіл конідіального спороношення грибів). Плями можуть бути у вигляді смуг, займати третину або навіть більше половини листкової поверхні. До кінця сезону на плямах, які охопили майже всю листкову пластинку, з’являється оливково-бурий наліт – конідіальне  спороношення гриба, а  іноді лист повністю засихає. Враховуючи агресивність піренофорозу, який активно поширюється в посівах озимої пшениці, при виборі фунгіцидів, перевагу слід надати препаратам з двома-трьома діючими речовинами.

При значному розповсюдженні хвороб посіви необхідно обробити фунгіцидами, рекомендованими «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними  препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.

Громада у соцмережах: