Роздільнянська територіальна громада

Історична довідка села Понятівка

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА СЕЛО ПОНЯТІВКА РОЗДІЛЬНЯНСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Поняті́вка.

Село розташоване при балках Карповий Яр та Велика Свина, за 79 км від обласного центру та за 10 км. від районного центру й залізничної станції.

Площа с. Понятівка – 449,40 га.

Населення поточне – 700 осіб, національний склад – українці – 88 %, молдовани – 10 %, росіяни – 2 %.

 

Історична довідка.

 

Перша відома писемна згадка про населений пункт: 23 листопада 1804 року – Громиченковим проведено межування села Понятівка полковника Йосипа Понятовського.

У 1821 році граф Понятовський збудував кам’яну однопрестольну православну церкву святого Йосипа Обручника (нині має назву Святого великомученика Дмитра Солунського). Станом на 1906 р. православна парафія налічувала 2116 осіб – жителі Понятівки, селища Бакалова, Чекмежієва (нині с. Шевченкове), Велізарієва, а також парафіяни приписної Свято-Миколаївської церкви при ст. Роздільна. При понятівському храмі святого Йосипа Обручника діяла церковнопарафіяльна школа.

1848 року Понятівка отримала статус містечка, який зберігався до першої половини 1920-х років.

На 1859 рік у населеному пункті розташовувалась станова квартира 1-го стану Тираспольського повіту Херсонської губернії. Проводились базари. Мешкало 808 осіб (407 чоловіків і 401 жінка), 137 дворів.

Князь Цезарій Понятовський у 1867 році збудував католицьку церкву в ім’я Святого Йосипа. Станом на 1917 рік до цього католицького приходу відносились: Кошари з кам’яним молитовним будинком (збудований у 1900 р.), Бецилове з кам’яним молитовним будинком (1907 р.); хутора: Дикове, Зименівка з кам’яною каплицею (1908 р.), Косинкове (нині частина с. Велізарове), Парканці, Сухий, Лозовий, Велізарове, Прохорова, Цезарівка (нині частина с. Знам’янка Березівського р-ну), Малевича, Андріївка, Шелнова, а також ст. Роздільна, Мигаєве, Голікова.

У 1887 році поряд з Понятівкою було засноване німецьке католицьке село – Лангенберг («Langenberg», нім. «Довга гора»). Згодом воно злилось з містечком Понятівка й стало її німецькою частиною, де був власний сільський староста, писар, земська школа, а також товариство німців й різночинців.

Відомо, що у 1896 році в Понятівці проживав 801 чоловік та 810 жінок, було 263 двори, існував єврейський молитовний будинок, а також волосне правління, заїжджий двір, корчма, хлібна комора, 6 лавок, 3 вітряки, 2 парових млини. Пивний завод «Ф. Енни и Ко» (Одеський №10) мав власні склади у містечку.

До 14 вересня 1917 року на Понятівку поширювалась влада Російської імперії, до 07 листопада 1917 р. – Російської республіки, до кінця січня 1918 р. – Української Народної Республіки, до середини березня 1918 р. – Одеської радянської республіки, до 29 квітня 1918 р. – Української Народної Республіки, до кінця листопада 1918 р. – Української Держави, до середини січня 1919 р. – Української Народної Республіки, до середини березня 1919 р. – Французької військової інтервенції, до кінця серпня 1919 р. – Української Соціалістичної Радянської Республіки, до середини лютого 1920 р. – Збройних сил Півдня Росії. З лютого 1920 р. у Понятівці встановлено владу Української Соціалістичної Радянської Республіки, яка у грудні 1922 року увійшла до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Згідно з професійно-демографічним переписом 28 серпня 1920 р. 75% понятівських домогосподарств (316 одиниць) рідною мовою вважали українську, 78 – німецьку, 12 – єврейську, 4 – польську, 3 – російську, 1 – молдовську, 3 – інші, 1 – не вказало.

Загальна кількість населення м. Понятівка складала 1951 особа, з них 899 чоловіків та 1052 жінки.

До 7 березня 1923 року Понятівка була центром Понятівської волості, яка разом з Більчанською та Євгенівською колишнього Тираспольського повіту утворили Янівський район Одеської округи з центром у Янівці (нині с-ще Іванівка Березівського району). На середину 1920-х років цей район мав неофіційну (партійну) назву – Тарасо-Шевченківський. 15 вересня 1930 р. центр району був перенесений до селища Роздільна з відповідною зміною назви адміністративно-територіальної одиниці.

Станом на 1924 рік Понятівка - центр сільської ради з населенням у 3105 осіб. У цей час в Понятівці існувала хата-читальня, при якій був заснований спортивний гурток. Він мав попит як молоді, так і дорослих селян.

Після 1930 року чотирирічну школу с. Понятівки було реорганізовано у семирічну. В травні 1938 року намічалася реорганізація німецьких національних шкіл. За планом Понятівський німецький неповний середній навчальний заклад мали перетворити у російській.

8-9 серпня 1941 р. біля с. Понятівка тривали бої між Вермахтом та Червоною армією (95 Молдавська стрілецька дивізія), а 10 серпня село було захоплене нацистськими військами. З утворення 19 серпня 1941 р. румунського губернаторства Трансністрія, Понятівка увійшла до його складу. У населеному пункті утворено примарію. Для німецької частини Понятівки існувала нацистська комендатура, яка не була підконтрольна румунській адміністрації.

20 березня 1944 року за наказом командування Вермахту розпочалась евакуація німецького населення Понятівки. Їх шлях пролягав через Мангейм (нині с. Кам’янка Одеського р-ну) та Петерсталь (нині Петродолинське) до Овідіополя, де вони були переправлені через Дністровський лиман. А далі Бессарабія, Румунія, Угорщина, Сілезія. З міста Тешин біженців залізницею доправляли у Вартергау (нині Західна Польща), де нацисти цілеспрямовано їх розселяли.

4 квітня 1944 р. вигнано нацистських окупантів з с. Понятівка. Відновлено радянську владу. 251 житель Понятівки воював у лавах Червоної армії під час Другої світової війни, з них 97 загинуло.

Станом на 1968 рік населення с. Понятівка склало 980 осіб. Працював клуб, кравецька майстерня, бібліотека, восьмирічна школа. В населеному пункті знаходилась адміністративна будівля радгоспу «Роздільнянський» (пізніше «Понятівський»), а також центр сільради, яка об’єднала села Балкове, Голікове (зняте з обліку 22.07.1985 р.), Кошари, Лозове. 22 травня 1989 року два останні села були виокремлені у Кошарську сільську раду.

Відомо, що у 1977 році у Понятівці, окрім вище згаданих закладів, також функціювали: дитячий садок, три магазини, столова, відділення зв’язку, комплексний приймальний пункт побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт.

1984 року було відкрито нову будівлю Понятівської школи. 1 червня 2011 року заклад реорганізовано у навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-III ступенів — дошкільний навчальний заклад». Нині йменується, як Комунальний заклад «Понятівський ліцей».

З часу розпаду Радянського Союзу та відновлення незалежності України у 1991 році, Понятівка перебуває у її складі.

Всеукраїнський перепис 2001 року встановив, що у селі мешкало 852 особи, з яких 93,40% визнало рідною мовою українську, 3,70% – російську, 2,08% – молдовську, 0,69% – болгарську, 0,12% – білоруську.

2020 року ліквідовано Понятівську сільську раду разом із Роздільнянським районом. Натомість того ж року с. Понятівка стало центром утвореного Понятівського старостинського округу Роздільнянської міської територіальної громади новоствореного Роздільнянського району.

У вересні 2022 року в рамках дерусифікації, одна з вулиць міста Роздільна отримала назву Понятівська, на честь волості, найменування якій дала Понятівка.

 

На території с. Понятівка знаходиться 4 фермерсько-селянських господарств, займаються вирощуванням сільсько-господарської продукції.

 

Комунальний заклад «Понятівський ліцей» – 120 місць.

В окремій частині ліцею діє різновікова дошкільна група – 16 місць.

Понятівський ФАП.

Понятівський сільський клуб – 100 місць.

Хореографічний колектив «Перлина».

Парафія Святого Дмитра Солунського Балтської єпархії Української православної церкви (Московський патріархат).

У селі меморіал: група братських могил 22 радянських воїнів, загиблих при звільненні села 4 квітня 1944 року. За 1,5 км на південний захід від населеного пункту братська могила 28 радянських воїнів 6 роти 161 с.п. 95 Молд. дивізії, загиблих 8 серпня 1941 р.

 

У Понятівці народились та жили:

• Сергій Кирилович Рахубенко (1905-1997) – майбутній краєзнавець, діяч музейної справи. Його ім’я має Ясенівський краєзнавчий музей Подільського району Одеської області.
• Євген Антонович Вагнер (1918-1998) – майбутній радянський та російський хірург, доктор медичних наук, професор, академік, ректор Пермської державної медичної академії.
• Перед початком німецько-радянської війни, у Понятівці дільничним уповноваженим Роздільнянського районного відділку НКВС працював майбутній Двічі Герой Радянського Союзу – Степан Єлизарович Артеменко (1913-1977).
• На початку німецько-румунської окупації до Понятівки прибув останній священник-місіонер німецьких колоністів Одещини, майбутній папський прелат – Ніколас Пігер (1900 (1901) - ?). Оскільки католицька церква була зруйнована радянською владою, панотець провів службу у дворі місцевої старенької жіночки – освячував водою, хрестив дітей. Біля подвір’я була зібрана майже вся місцева громада.

 

Література:

Фізкультура на селі оживає // Молодая гвардия № 314 - 15 січня 1925 року - с. 4.

Григорьєв Д. Їх було 38 // Сільські вісті – 8 травня 1991 року.

Криворотов О. В боях за Понятівку // Вперед № 39 (7966) – 30 березня 1991 року. - С. 4.

Анатолий Гордиенко «Разведчиков забросили в Раздельную» Раздельнянская типография 1999 год.

Віталій Самодєлов «Не згасне пам’ять про героїв» книга 3-я серіалу «Пам’ять» м. Роздільна «Лерадрук» 2016 рік.

Віталій Самодєлов «Дорогою перемоги земляків» м. Одеса «Лерадрук» 2015 рік.

«Бути лідером Україна» ТОВ «ВКФ «АРТ-ПРЕС»» Дніпро 2020 рік.

«Історія міст і сіл Української УРСР. Одеська область» Київ 1969 рік надруковано Харківською книжковою фабрикою ім. М. Фрунзе.

---

Автори статті:

Просянюк Артем Олександрович, Одеська область, м. Роздільна,

Цимбалюк Оксана Володимирівна, Одеська область, м. Роздільна.

 

Повернутися до попереднього розділу

 

---

Громада у соцмережах: