Сільгоспвиробникам усіх форм власності (Сигналізаційне повідомлення №2 від 29.03.2024 р.)

На посівах озимого ріпаку в теплі, сонячні дні фіксується масовий вихід з місць зимівлі та пошкодження рослин капустяним стебловим, великим ріпаковим прихованохоботниками і хрестоцвітими блішками. Жуки становлять серйозну загрозу посівам ріпаку.

Для недопущення пошкодження рослин озимого ріпаку шкідниками спеціалісти відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області рекомендують сільгоспвиробникам постійно проводити моніторинг посівів та  при  досягненні фітофагами чисельності, що перевищує економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) провести захисні заходи.

Зверніть увагу, що відчуваючи загрозу, прихованохоботники спадають із рослини ріпаку, завмирають, тому їх складно знайти на посівах. Для своєчасного виявлення та контролю прихованохоботників доцільно викори­стовувати жовті чашки-пастки.

Жовті пастки встановлюються вже при температурі ґрунту + 5 °С. Потрібно на полі встановлювати відразу по декілька чашок в залежності від розміру поля:

• на полі 25-50 га – 1-2 шт.;
• від 50 до 100 га – 2-3 шт.;
• від 100 га і більше – 4 шт. (по одній з кожного краю поля).

ЕПШ при обліку за допомогою жовтих чашок-пасток такі:

• 10 жуків великого ріпакового довгоносика впродовж 3-х днів на одну   пастку, або 2-4 жуки на 25 рослинах;
• 20 жуків капустяного стеблового прихованохоботника впродовж 3-х днів, або 4 жуки на 25 рослинах;
• поріг шкодочинності хрестоцвітих блішок – 3-5 ос. / 1 кв. м.

Капустяний стебловий прихованохоботник

Жуки живляться листками, прогризаючи в черешках і товстих жилках епідерміс, після чого виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, утворюються здуття – «бородавки». Личинка прогризає ходи по черешку листка в стебло, рухаючись по ньому вниз, іноді опускається до кореневої шийки. У пошкоджених рослин опадають листки, вони відстають у рості, погано розвиваються, стебла ламаються, стручки передчасно світлішають і достигають.

Великий ріпаковий прихованохоботник

Зимують жуки в ґрунті. З місць зимівлі виходять при температурі понад +5…+ 6 °С, а масовий літ розпочинається при температурі +9…+12 °С. Через 12-14 днів після початку масового виходу з місць зимівлі самиця відкладає яйця у верхівки молодих пагонів ріпаку. Залежно від умов, відкладання яєць може тривати впродовж березня і до початку цвітіння озимого ріпаку. У місцях проколів стебла утворюються темні плями зі світлою облямівкою. Личинки живлячись, проточують ходи всередині пагонів, внаслідок чого стебло розтріскується уздовж і зигзагоподібно вигинається. Через пошкодження судинних провідних пучків рослини розвивають багато бокових пагонів, при цьому затримується їх розвиток. У місця пошкодження проникає також патогенна інфекція, викликаючи ураження хворобами: фомозом, склеротиніозом, білою і сірою гнилями.

Найефективніше знищити прихованохоботників до початку відкладення ними яєць. Вважається, що сума температур від вильоту до початку яйцекладки становить 100 °С, тобто 10 днів з максимальною температурою 10 °С.

Хрестоцвіті блішки

Харчуються дорослі жуки та їх личинки на культурних та дикорослих рослинах сімейства хрестоцвітих. Активізуються шкідники у спекотну суху погоду, а дощ чи полив вони не люблять. Блішки зішкрібають кутикулу з молодих листочків, поїдаючи соковиту м’якоть. Характерною ознакою появи цих шкідників є невеликі дірочки на листі – сліди прокусів. Уражені рослини погано ростуть, а пошкоджені тканини листя є воротами для грибних та бактеріальних захворювань рослин.

Обмежують  чисельність  шкідників, застосовуючи  інсектициди, які рекомендовані «Державним  реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Рекомендовані препарати на основі таких діючих речовин: диметоат + гамма-цигалотрин, ацетаміприд + лямбда-цигалотрин, тіаклоприд, імідаклоприд, імідаклоприд + бетацифлутрин, ацетаміприд, хлорпірифос + циперметрин, хлорпірифос + біфентрин, тіаклоприд + дельтаметрин.

Всі роботи з обмеженню чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з ЗЗР слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.

Громада у соцмережах: