Сільгоспвиробникам усіх форм власності (Сигналізаційне повідомлення №3 від 01.04.2024 р.)

Зі  стрімким  потеплінням на посівах озимого і ярого гороху відмічається заселення та пошкодження рослин бульбочковим довгоносиком, піщаним мідляком, подекуди південним сірим довгоносиком.

Смугастий  бульбочковий  довгоносик завдає шкоди однорічним і багаторічним бобовим культурам: гороху, квасолі, виці, конюшині, люцерні, еспарцету. Жук розміром 3-5 мм, з трьома світлими довгастими смужками на спинці. З ІІ-ІІІ декад березня за температури +3…+5 °С виходять з місць зимівлі. А при встановленні температури +7…+8 °С довгоносики починають живитися багаторічними бобовими, де вони переважно зимують, а з появою сходів однорічних бобових переселяються на них, продовжуючи живлення, і починають відкладання яєць. Жуки об’їдають листя з країв у вигляді зубчастих вигризань (фігурне об’їдання). Особливо шкідливі пошкодження сім’ядольних листків і точки росту. Личинки живляться бульбочками. Пошкодження, що їх завдають жуки й личинки, призводять до зниження врожаю, погіршення якості насіння та зниження кількості азоту в ґрунті й рослинах.

Піщаний мідляк – багатоїдний шкідник, який найбільше поширений у степовій зоні. Активізація жуків починається з середини березня – у квітні, а сприятливим фактором виступає достатньо прогрітий ґрунт. Жук розміром 7-10 мм, овальний, слабко-опуклий, чорний або сірувато-бурий від ґрунтової кірки, яка покриває все тіло. Пошкоджує  сходи просапних, зернових, гороху, овочів тощо. Найбільшої шкоди жуки завдають на початкових етапах розвитку культури, псуючи сходи: гризуть насіння, об’їдають молоді листочки, обгризають стебельця. Шкодочинність зростає в роки з теплою посушливою погодою. Личинки живляться гнильними рослинними рештками, живих рослин майже не пошкоджують.

Південний сірий довгоносик. Жук розміром 6,5-8 мм, чорний, густо вкритий сірими волосоподібними лусочками. Ззовні дуже схожий на сірого бурякового довгоносика, але має розвинені крила. Жуки добре літають. Живляться на відростаючих озимих, багаторічних травах, а потім на сходах гороху, соняшнику, кукурудзи, буряків та різних бур’янів. Личинки довгоносика живляться кукурудзою. Основним місцем зимівлі є поле кукурудзи, де личинки завершували розвиток, менше жуків зимує на полях після соняшнику і дуже мало – на полях після зернових. Вихід жуків із зимівлі триває понад 20 діб, через 10-12 діб після виходу з ґрунту спарюються. Масове відкладання яєць відбувається впродовж травня, але може продовжуватися й до початку липня.

Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) у фазу сходів гороху бульбочкових довгоносиків становить 10-15 ж / 1 кв. м, піщаних мідляків, південного сірого довгоносика – 2-3 екз. / 1 кв. м. Необхідно вести постійний моніторинг за посівами гороху та в разі перевищення ЕПШ рекомендовано провести хімічний обробіток одним із інсектицидів з «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Всі роботи з обмеженню чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише препаратами з «Державного реєстру  пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами.  При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.

Громада у соцмережах: