Роздільнянська територіальна громада

В крайових смугах посівів зернових колосових культур триває заселення і  пошкодження рослин хлібними клопами та яйцекладка шкідника. Видовий склад: клоп-шкідлива черепашка – 90%, елія гостроголова –10%.

Після перельоту на посіви колосових культур у прохолодні, похмурі дні клопи сидять на поверхні ґрунту, у нижньому ярусі стеблостою, ховаються у вузлах кущіння, в тріщинах та під грудочками ґрунту. В сонячну і теплу погоду за температури понад +18 °C відбувається масовий літ клопів, що збігається приблизно з кінцем кущіння – початком трубкування в озимих культур. Це перший період, коли проводять обприскування посівів інсектицидами, переважно  крайових смуг.

Клопи-черепашки проколюють хоботком стебла нижче зародка колоса і висмоктують сік з рослини. У місці уколу утворюється перетяжка, пошкоджені стебла довго залишаються зеленими, але не колосяться і поступово відмирають. При уколі у стрижень колоса виникає повна або часткова білоколосість. Самиці  відкладають яйця у два ряди на листках колосових (або стеблах) найчастіше по сім у кожному. Період відкладання яєць триває 40-50 діб. Залежно від фізіологічного стану й екологічних умов плодючість самок становить від 50 до 300 яєць. Відродження личинок очікується наприкінці ІІ-ї – у ІІІ-й декадах травня.

Заходи з обмеження чисельності і шкодочинності імаго клопа-черепашки проводять при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) – проти клопів, що перезимували, при їх чисельності 2-4 ос. / 1 кв. м, за посухи – 1-2 екз. / 1 кв. м. При надпороговій чисельності необхідно планувати обробки насамперед крайових смуг шириною 50-100м інсектицидами, які рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробка в цей період буде ефективна також проти злакових п’явиць, злакових попелиць, хлібних блішок,  пшеничних трипсів та хлібних пильщиків.

Також на озимих і ярих колосових культурах спостерігається живлення червоногрудої (звичайної) та синьої п’явиць, злакових попелиць (звичайна злакова попелиця, черемхова), пшеничних трипсів, цикадок (шестикрапкова, смугаста), смугастих хлібних блішок, гусениць злакової листовійки, літ хлібних пильщиків (чорний, звичайний хлібний) і злакових мух.

Червоногруда п’явиця. Пошкоджує овес, ячмінь, тверду пшеницю, кукурудзу і просо. Шкодять жуки та личинки. Жуки вигризають поздовжні отвори в листках у фазі трубкування – колосіння ячменю, вівса та пшениці. Личинки скелетують листя, які з часом засихають, рослини пригнічуються і відстають у рості.

За теплої сухої погоди злакові попелиці розмножуються в масовій кількості. Упродовж вегетаційного періоду можуть розвиватися в 10-12 генераціях. У місцях пошкоджень рослини знебарвлюються, іноді червоніють. Крім безпосередньої шкоди попелиці переносять вірусні захворювання злаків.

Пшеничний трипс. Дорослі комахи пошкоджують колоскові лусочки, квіткові плівки, ості. Висмоктуючи сік, шкідники викликають часткову білоколосість і щуплозерність. Пошкодження прапорцевого листка у основі призводить до скручування та ускладнення виходу колосу. Розмноженню трипсів сприяє тепла суха погода.

ЕПШ імаго червоногрудої п’явиці в фазу виходу в трубку 10-15 екз. /1 кв. м; злакових попелиць – 10 екз. / 1 стебло при 50% заселеності рослин; хлібних блішок в фазу кущіння 6-8 екз. / 1 кв. м при 5-10% пошкоджених рослин; імаго пшеничних трипсів в фазу колосіння – наливу зерна 50-100 екз. / 100 п. с., або 8-10 екз. / 1 колос.

На озимій пшениці відмічається розвиток септоріозу, борошнистої роси, бурої листкової іржі, піренофорозу, а на озимому і ярому ячмені – темно-бурої та смугастої плямистостей, септоріозу. При значному розповсюдженні хвороб посіви необхідно обробити фунгіцидами, рекомендованими «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Під час цвітіння зернових колосових культур виникає загроза ураження їх фузаріозом колосу, особливо за високої вологості повітря та частих дощів. При потребі необхідно провести захисні обробки зареєстрованими препаратами.

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державний реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.

Громада у соцмережах: