Цивільна дієздатність: коли настає і в яких випадках може бути обмежена чи втрачена

Цивільна дієздатність означає, що людина розуміє свої дії, може керувати ними,  відповідати за них, набувати прав, виконувати обов'язки. Вона залежить від віку, психічного стану та інших обставин. І впливає, наприклад, на те, коли людина може почати працювати, підписувати договори, купувати чи продавати майно, а також коли несе відповідальність за свої дії перед законом.

З якого віку настає і в яких випадках дієздатність може бути обмежена чи втрачена, розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.

Коли набувається дієздатність

У дітей до 14 років є часткова дієздатність. Вони можуть самостійно вчиняти дрібні побутові угоди, наприклад, купити товари в магазині. Та користуватися результатами своєї інтелектуальної або творчої діяльності, наприклад, подавати свій малюнок на конкурс.

Вони не несуть відповідальності за завдану ними шкоду. Її несуть законні представники — батьки, усиновлювачі або опікуни. Наприклад, якщо дитина побила однокласника, до адміністративної відповідальності можуть притягнути батьків.

З 14 до 18 років підлітки набувають неповної дієздатності. Вони можуть самостійно здійснювати окремі угоди за згодою батьків чи опікунів, наприклад, працювати. І розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. А якщо дитина укладе шлюб у віці 16-17 років — отримає повну цивільну дієздатність.

Діти 14-18 років вже особисто несуть відповідальність за свої вчинки. Адміністративну, кримінальну — з 16 років, а за тяжкі злочини — з 14 років. За відсутності достатнього майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть законні представники. Наприклад, якщо 17-річний  студент побив скло, то якщо отримує стипендію, може відшкодувати збитки сам. Якщо доходів в нього немає —  платитимуть батьки.

З 18 років люди мають повну цивільну дієздатність. Однак вона може бути обмежена чи втрачена.

В яких випадках дієздатність людини може бути обмежена чи втрачена

Обмежити дієздатність людини можна, якщо вона має залежність (алко, нарко, ігрову) і через цю залежність виникають загрози, у тому числі економічного характеру (наприклад, величезні борги), її близьким. Або людина має психічні розлади, що ускладнюють її контроль за своїми діями.

Недієздатними можуть ставати люди, якщо внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Для обмеження чи позбавлення дієздатності мають бути достатні підстави та докази (експертиза, медичний висновок, показання свідків тощо).

Хто обмежує і позбавляє дієздатності

Такі справи розглядає суд. Ініціювати обмеження чи позбавлення дієздатності можуть:

• члени сім’ї та близькі родичі;

• орган опіки та піклування;

• заклад з надання психіатричної допомоги.

Які наслідки обмеження цивільної дієздатності

Над людиною встановлюється піклування. Це означає, що лише піклувальник дає згоду такій людині розпоряджатися майном (наприклад, продавати, дарувати), одержує та розпоряджається заробітком, пенсією, стипендією, іншими доходами (або може дати письмову згоду робити це людині з обмеженою дієздатністю).

Людина, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, яку завдала.

Які наслідки визнання людини недієздатною

Над людиною встановлюється опіка. І з цього моменту опікун вчиняє від імені недієздатної людини усі дії, що мають правові наслідки, та несе відповідальність, якщо його підопічний завдасть якоїсь шкоди.

Як отримати допомогу зі зверненням до суду

Людей, стосовно яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності або про позбавлення дієздатності, обов’язково має представляти адвокат. Він стежитиме, щоб права людини не були порушені.

Держава гарантує безоплатні послуги адвоката таким клієнтам, призначає фахівця система надання БПД. Цій людині чи члену її родини самостійно звертатися для цього нікуди не потрібно, існує спеціальна процедура.

Якщо ви хочете обмежити дієздатність чи позбавити її родича, то можете отримати безоплатну допомогу зі зверненням до суду, якщо належите до категорій осіб, які мають на це право: ВПО, люди з низьким доходом (працездатні — якщо дохід менш ніж 6056 грн; пенсіонери (за віком, вислугою років тощо) — якщо дохід менш ніж 4722 грн; люди з інвалідністю — якщо пенсія або допомога, що призначається замість пенсії, менш ніж 6056 грн), УБД, члени сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій, Захисників і Захисниць України.

Як звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Приклади допомоги у суді

Через психічне захворювання донька потребувала постійного догляду: щоб визнати недієздатною та призначити опікуна до суду довелось йти двічі

Донька пана Анатолія має інвалідність з дитинства. Через психічне захворювання дівчина потребує постійного догляду. Щоб визнати доньку недієздатною та оформити над нею опікунство, чоловік звернувся по допомогу до системи надання БПД.

Анатолій – внутрішньо переміщена особа, отже має право на допомогу зі зверненням до суду.

Юристка підготувала позовну заяву до суду, до якої надала необхідні документи. Крім цього орган опіки та піклування направив до суду висновок про доцільність призначення Анатолія опікуном. Проте, суд позов не задовольнив, мотивуючи це тим, що матеріали справи не дають переконливих доказів.

Тоді юристка склала апеляційну скаргу. Під час розгляду апеляційної скарги, суд врахував надані докази та призначив судово-психіатричну експертизу. Відповідно до висновків експерта, за своїм психічним станом донька Анатолія не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Тож, суд апеляційну скаргу задовольнив та своїм рішенням визнав доньку Анатолія недієздатною, призначивши його опікуном дівчини.

Детальніше про справу – тут.

Хотів стати опікуном дружини через її депресивний стан – права жінки захистили у суді

Чоловік Катерини подав до суду позовну заяву про визнання дружини недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна. В позовній заяві він зазначав, що Катерина після пережитого стресу через смерть брата перебуває під наглядом у лікаря-психіатра в психіатричній амбулаторії.

Суд розглянув позовну заяву та ухвалив призначити Катерині захисника. Міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги призначив адвокатку, яка співпрацює з системою надання БПД, для здійснення представництва інтересів Катерини у суді.

Під час розгляду справи у суді адвокатка заяву про визнання особи недієздатною не підтримала, оскільки для цього не було вагомих підстав. Також заяву не підтримав представник органу опіки та піклування. А відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Катерина не виявляє будь-яких суттєвих порушень уваги, пам`яті та мислення. 

Тож, суд відмовив у задоволенні позову чоловікові Катерини.

Детальніше про справу – тут.