ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ: ЙОГО ВИДИ ТА НАСЛІДКИ

Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.

Проблема в тому, що часто самі постраждалі особи не розуміють, що над ними чиниться насильство, наприклад, коли їм постійно погрожують, забороняють навчатися чи працювати, контролюють кожний крок, ображають та принижують, як наслідок все починає сприйматись як норма.

Самоідентифікація особи, як жертви психологічного, фізичного, сексуального чи економічного характеру є першим кроком до зупинення. Коли людина не розуміє протиправності дій, тому з її боку жодних кроків для подолання насильства не здійснюється.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру

Зазвичай дитина-жертва страждає одночасно від декількох видів насильства. Складовою частиною практично всіх видів насильства є фізичне (побиття) та емоційне (загрози вбити або покалічити).

Статтею 19 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року передбачено, що держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Захист прав та законних інтересів дітей у нашій державі регламентує Конституція України, норми якої визначають та гарантують охорону і захист прав дітей у нашій державі. У статті 52 Конституції вказано, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Стаття 150 Сімейного кодексу України визначає основні обов’язки батьків щодо виховання дітей. Відповідно до вимог цієї статті батьки, зокрема, зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також її поважати. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання, та застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до норм сімейного законодавства сама дитина, у разі порушення її прав та інтересів, може звернутися за їх захистом до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, а у разі досягнення чотирнадцятиліття - безпосередньо до суду.

Стаття 164 Сімейного кодексу України дає вичерпний перелік  підстав  для позбавлення батьківських прав у зв’язку з порушенням прав та інтересів дитини та жорстоке поводження з нею. Слід зауважити, що коли судом при розгляді справ про позбавлення батьківських прав буде виявлено у діях батьків або одного з них ознаки злочину, правовідносини переходять з ініціативи суду у сферу кримінального законодавства. Так, Кримінальним кодексом України визначаються види злочинів, які пов’язані із жорстоким поводженням з дітьми, зокрема, умисне вбивство дітей; доведення дітей до самогубства; нанесення тілесних ушкоджень; побої та мордування; катування; незаконне позбавлення волі або викрадення дитини тощо.

Соціальні наслідки жорстокого поводження з дітьми
можна виділити два наслідки, що виявляються одночасно: шкода для жертви і для суспільства. Рішення своїх проблем діти - жертви насильства - часто знаходять у кримінальному, асоціальному середовищі, а це часто сполучено з формуванням у них пристрасті до алкоголю, наркотиків, вони починають красти і здійснювати інші протиправні дії.

Відповідно до статті 6 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:

• служби у справах дітей;
• уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
• органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
• органи охорони здоров'я, установи та заклади охорони здоров'я;
• центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
• суди;
• прокуратура;
• уповноважені органи з питань пробації.

До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей :

• Урядовий центр з протидії насильству – 15-47
• Ла Страда «Гаряча лінія» для дітей: 0-800 – 500-225, 116-111 (з мобільного);
• Ла Страда «Гаряча лінія» по запобіганню домашнього насильства: 0-800-500-005, 116-123 (з мобільного);
• «Гарячу лінію» безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103;
•  Гаряча лінія Національної поліції України – 0-800-500-202
• мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

Перебувати під фізичним, психологічним, сексуальним та економічним тиском кривдника, не норма – це нонсенс.

Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Роздільнянської міської ради, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна через Роздільнянський відділ надання безоплатної правничої допомоги Південного управління надання безоплатної правничої допомоги Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, який знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 2, м. Роздільна, Одеська область, 67400.