Чи може працівник звільнитися в день подання відповідної заяви через порушення своїх трудових прав?

Запитання: на підприємстві існує заборгованість із заробітної плати працівникам. Чи може працівник звільнитися в день подання відповідної заяви через порушення своїх трудових прав?

Відповідь: За загальним правилом працівник має право звільнитись за власним бажанням не пояснюючи причини, подавши за 2 тижні письмову заяву. Але є випадки, коли можна звільнитись за власним бажанням раніше, вказавши в заяві дату звільнення та поважні причини, які визначені ч.ч.1,3 ст.38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ст.4 Закону України від 15.03.2022 № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Однією з поважних причин для звільнення за власним бажанням є порушення підприємством трудових прав працівника.

Нормами ч. 3 ст. 38 КЗпП визначено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже, якщо є реальні порушення трудового законодавства відносно працівника, зокрема роботодавець порушує право на своєчасне отримання заробітної плати, і останній має бажання звільнитись з роботи, то працівник має написати та подати до роботодавця заяву про звільнення за власним бажанням, в якій обов’язково вказати причину: несвоєчасна виплата заробітної плати, дату звільнення, норму закону - ч. 3 ст. 38 КЗпП.

Крім того, у разі припинення трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП.

У день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільнення та провести з ним розрахунок в день звільнення, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Також роботодавець зобов’язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації їх зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

У випадку, якщо роботодавець самостійно змінить підставу про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП на іншу підставу, то працівник може звернутися безпосередньо до суду з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення йому копії наказу про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП).

Головний державний інспектор відділу
з питань праці та зайнятості населення
Управління інспекційної діяльності в Одеській області
Південного міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці України
Ольга ПРОДАНОВА

Громада у соцмережах: