Сарана – небезпечний шкідник сільськогосподарських культур

Саранові становлять серйозну небезпеку сільськогосподарським культурам. Ці комахи найагресивніші та найшкідливіші у світі, особливо стадні види, яким властиві періодичні масові розмноження, що завдає великих збитків сільському господарству. Сарана завжди з’являється несподівано, як стихійне лихо, якому важко зарадити. Для того, аби шкідник не став несподіванкою необхідно постійно проводити моніторинг у місцях резервації та, у разі виникнення загрози терміново вживати заходи для знищення.

Саранові – родина з ряду прямокрилих. В умовах України з родини саранових досить поширені сарана італійська, або італійський прус, перелітна або азіатська, та її підвиди: середньоруська, марокканська і різні види кобилок — блакитнокрила, темнокрила, біло-смугаста, чорно-смугаста, безкрила, лучна та інші. Загалом до 20 видів. Довжина самців 14,5-25 мм, самок – 23,5-41 мм, колір тіла варіює і може бути коричнево-бурим, сіро-коричневим, коричневим, бурим, жовто-бурим або білуватим. Забарвлення саранових змінюється в залежності від місця існування, тому багато з них подібні до листя, трави або каменів.

Сарана — типовий поліфаг, тобто з’їдає усі рослини, проте надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. На культурних рослинах вони об'їдають усі наземні частини, насамперед листя, на зернових - відгризають колоски, поїдають також і соковиті плоди.

За способом життя саранові поділяються на стадні, до яких відноситься італійський прус,  перелітна і марокканська сарана, та нестадні види – кобилки, коники, інші.  Саранові час  від часу збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) та міг-рують на далекі відстані. Дорослі саранові групами перелітають на відстань до кількох  деся-тків кілометрів. Але під час сильних вітрів зграї стадних саранових може заносити ще далі,  відомі  випадки перельотів на відстань понад  200 км за добу. 

Імаго розміром 29 – 59 мм, бурого або зеленуватого кольору, передньоспинка з гострим поздовжнім кілем посередині; надкрила довгі, з бурими плямами; задні крила прозорі зі слабким жовтувато зеленуватим відтінком в основній частині. Личинка імагоподібна, має п’ять віків. З другого віку в личинки розвиваються зачатки крил, їхні розміри характерні для кожного віку. З кожним линянням збільшується число члеників вусиків (з 13 у першого віку до 26 в останнього). Личинки відроджуються в теплі роки в третій декаді травня — на початку червня, а в холодні — в другій декаді червня. Окрилення у південних резерваціях починається в перших числах липня, а відкладання яєць самками розпочинається у середині серпня і триває до жовтня. Саранові мають одне покоління. Зимують яйця у ґрунті в ворочках, у кожній з яких міститься 20-24 і більше яєць. Ворочки з яйцями вони розміщують у розпушеному ґрунті на глибині 3-3,5 см.

Ненажерливість личинок зростає, коли вони переходять у старші віки, особливо за спекотної погоди (+20…+28°С). Надвисокі температури  повітря часто спричиняють  масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки  соковитої рослинності,  зокрема в посіви сільськогосподарських культур. Згуртовані личинки дотикаються одна  до  одної і, як наслідок, виникає умовний рефлекс стадності. Куліги  личинок  здатні знищувати  на своєму шляху 40-100% рослинної маси. За добу зазвичай  переміщуються на 30-50 м,  рідше – на 150-200 м, а за всю личинкову  фазу відходять  від місць відродження  на відстань до 3-4 км. Шкодочинність визначається розміром куліг і станом рослинності. Так, сарана в кількості 1000 екз. на кв.м з'їдає 30 кг рослин у сухій масі. Всі саранові - небезпечні фітофаги, тож у роки, коли їх надто багато, вони можуть завдавати сільськогосподарським посівам істотних збитків.

Заходи боротьби з сарановими

Система захисту від саранових повинна розпочинатися з профілактичних заходів, а саме з проведення обстеження місць резервації. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9 години або з 18-ї і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.

Відповідно до абз. 2, ч. 2, ст. 18 Закону України «Про захист рослин», підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані у сфері захисту рослин проводити систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження, сховищ тощо. У разі виявлення поширення шкідливих організмів, інформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин. Таким чином, підприємствам усіх форм власності необхідно своєчасно організувати обстеження посівів сільськогосподарських угідь, особливу увагу необхідно приділити неорним землям, багаторічним травам та у разі виявлення масового поширення саранових терміново повідомити про це державних фітосанітарних інспекторів у районах або Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Хімічні обробітки проводять за чисельності личинок стадних видів 2-5 екз./кв. м, нестадних саранових 10-15 екз./кв. м. Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок I віку. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати за розвитку їх у III-IV, до окрилення слід завершити хімічні заходи. Кулігу, що рухається, обробляють на площі за 200-250 м від її «голови», охоплюючи по спіралі, що перевищує фронт куліги. Обробки проводять дозволенними до використання в Україні інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки проводять вранці та ввечері, коли шкідники  знаходяться  на рослинах.

Найефективнішими заходами восени є проведення боронування, дискування або оранка всієї площі залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо). В осередках високої чисельності ворочок ефективним агротехнічним прийомом є глибока відвальна оранка з боронуванням.  За наявності 1-2 і більше ворочок на кв. м та високої щільності саранових за попередньої вегетації планують суцільні хімічні обробки.

У разі виявлення осередків марокканської сарани або італійського пруса терміново звертатись за адресою м. Роздільна, вул. Європейська, 83 fito-kuchzd@odesa.consumer.gov.ua

Громада у соцмережах: