Переведення годинника на літній час: як мінімізувати негативні наслідки?

Щороку навесні ми переводимо годинник на одну годину вперед.
Здавалося б – лише дрібна зміна. Але для організму це – стрес.
І цей фактор безпосередньо впливає на безпеку праці 

Що відбувається з організмом?
У перші дні після переходу можливі:
▪️ підвищена втомлюваність
▪️ порушення сну
▪️ зниження концентрації
▪️ уповільнення реакції
У роботі це означає одне – зростає ризик помилок і травм, особливо при роботі з технікою, обладнанням або на висоті.

Не лише фізика: важливий психоемоційний стан

Зміна ритму впливає і на емоційний стан:
▪️ дратівливість
▪️ зниження мотивації
▪️ відчуття тривожності
▪️ емоційна виснаженість
Це може погіршувати взаємодію в колективі та впливати на прийняття рішень.
А отже – також є фактором ризику у сфері охорони праці.

Що варто врахувати роботодавцям?
🔹 по можливості не планувати найнебезпечніші роботи на перші дні
🔹 звернути увагу на стан працівників, особливо на роботах підвищеної небезпеки
🔹 провести короткі нагадування з охорони праці
🔹 уникати надмірного навантаження
🔹 підтримувати нормальну комунікацію в колективі
 

Що можуть зробити працівники?
✔️ заздалегідь змістити режим сну (за 2–3 дні)
✔️ не перевтомлюватися
✔️ бути уважнішими під час роботи
✔️ дотримуватися режиму відпочинку

Безпека – це комплекс
Сучасна охорона праці — це не лише про обладнання та інструкції.
Це також про стан людини: фізичний і психологічний.
 

Висновок
Навіть одна година різниці може вплинути на безпеку.
Тому у період переходу на літній час важливо діяти на випередження.
Бо безпечна праця починається з уважності — до себе і до інших.
⠀
Державна служба України з питань праці

Громада у соцмережах: