Роздільнянська територіальна громада

У насадженнях винограду спостерігається літ метеликів гронової листовійка ІІ покоління та початок яйцекладки шкідника. Оптимальні умови для шкідника – 15-30 °С і відносна вологість повітря понад 50%. За температури понад +32 °С і відносної вологості повітря нижче 50% плодючість метеликів різко знижується, а також фіксується масова загибель відкладених яєць.

Гусениці другої генерації до першого линяння живуть відкрито, вигризаючи на поверхні ягід невеликі заглиблення. Потім проникають усередину і вигризають порожнини в м’якуші. Після кожного линяння гусениці переходять у сусідню ягоду. Заляльковуються на листі, рідше – серед пошкоджених ягід. Одна гусениця ІІ-ІІІ-го покоління пошкоджує від 4 до 8 ягід. Пошкоджені ягоди або засихають, або гниють.

Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) – вилов за п’ять діб понад 10 метеликів феромонною пасткою або 5-10 гусениць / 100 грон; для II і III покоління – 9-12 гусениць / 100 грон. При перевищенні ЕПШ проти гронової листокрутки на винограді проводять обробку біопрепаратами або інсектицидами, рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обприскування  проводять на початку або в період масового відродження гусениць.

Триває розвиток хвороби мілдью та відмічається розвиток оїдіуму винограду. Мілдью, або несправжня борошниста роса є найбільш небезпечною і найпоширенішою хворобою винограду. Нею уражуються всі зелені частини рослини: пагони, грони, листя, вусики, суцвіття. Хвороба характеризується появою блідо-зелених або жовтуватих маслянистих плям на листках. У вологу погоду на ураженій тканині з нижньої частини з’являється білий наліт. Пізніше плями стають червонувато-бурими, в ураженій тканині з’являється некроз, після чого ягоди і листя винограду опадають, не виключено й всихання грон і суцвіть рослини. На молодих пагонах, вусиках, квітконіжках формуються видовжені, злегка вдавлені бурі плями, що вкриваються білим нальотом. У вологу погоду вкриваються білим нальотом, у суху – деформуються та засихають. Якщо з хворобою не боротися, вона здатна повністю знищити врожай.

Оїдіум, або борошниста роса  широко розповсюджена і дуже небезпечна хвороба  винограду. Вона проявляється у роки зі спекотним літом. Гриб уражує всі зелені частини рослини: листки, пагони, вусики, гребені, суцвіття, плодоніжки і ягоди, роблячи їх непридатними до вживання.

Найнебезпечніший розвиток оїдіума на ягодах, на яких утворюється сірий борошнистий наліт. При стиранні він дає специфічний рибний запах. На враженій шкірці ягоди з'являються численні брудно-сірі цятки, які утворюють плями неправильної форми. Вражена шкірка перестає рости, під тиском здорових тканин м’якоті вона розтріскується і оголюється насіння. За сухої погоди такі ягоди засихають, за вологої – загнивають.

В садах відмічається ураження дерев моніліозом та клястероспоріозом кісточкових, кучерявістю листків персика, борошнистою росою та паршею зерняткових. Фіксується літ яблуневої плодожерки ІІ покоління.

Триває пошкодження багаторічних насаджень гусеницями І покоління американського білого метелика (АБМ). Це карантинний шкідник, який пошкоджує 250 (за деякими даними понад 300) видів плодових, декоративних, лісових та інших культур. Проте віддає перевагу шовковиці, клену ясенелистому, волоському горіху, плодовим деревам. Гусениці, відроджені з однієї кладки яєць, можуть повністю оголити плодове дерево 10-15 річного віку. Відроджені гусениці скелетують листок, пізніше з’їдають його цілком, залишаючи тільки грубі жилки. До III й IV віків ведуть спільний спосіб життя, обплітаючи павутиною листя. Починаючи з V віку, розповзаються по дереву і переходять до одиночного способу життя. Активні вночі й на світанку, вдень сидять на нижньому боці листка. Тривалість розвитку гусениць – 45-54 доби. У липні-серпні відмічатиметься літ метеликів II покоління.

У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда; на уражених деревах видаляють мертву кору, стовбури обмазують вапном. При необхідності застосовують інсектициди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Яблунева плодожерка – один з найнебезпечніших шкідників плодових культур. Крім яблуні та груші, пошкоджує плоди сливи, аличі, абрикоса, черешні, персика і деяких інших культур, але найбільшої шкоди завдає в насадженнях яблуні. У недостатньо захищених садах пошкодження плодів може сягати 80–90 %, як наслідок, останні передчасно опадають і загнивають, втрачають товарну якість.

ЕПШ для II покоління – вилов у період росту і дозрівання плодів 2-3 самців на феромонну пастку за 7 днів. При перевищені ЕПШ необхідно застосовувати інсектициди, що рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ, суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами та лише дозволеними  препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами. 

Громада у соцмережах: