Сільгоспвиробникам усіх форм власності (Сигналізаційне повідомлення №13 від 12.06.2025 р.)

Посіви соняшнику переважно в крайових смугах заселяють і пошкоджують геліхризові попелиці. Попелиці живляться квітками, верхівковими листками, з яких висмоктують сік. Ушкоджене листя жовтіє і зморщується, засихає, рослина відстає у рості. Попелиці партеногенетично розмножуються в кількох поколіннях. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) попелиць становить 20% заселених рослин із 100 оглянутих, або 40-50 особин попелиць / 1 рослину. При надпороговій чисельності рекомендовано обробити посіви інсектицидами, які рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). На попелицях живляться личинки та імаго семикрапкового сонечка, які є природними ентомофагами.

Відмічається заселення рослин соняшнику павутинним кліщем, переважно на тих полях, що межують з озимим ріпаком або сильно засмічених бур’янами.  Інтенсивному розвитку та поширенню цього шкідника сприяють цьогорічні погодні умови, а саме висока температура і помірна вологість повітря. Оптимальною ж для розвитку кліща температурою є +29… +31 °С, а вологість повітря – 35-55 %.

Павутинний кліщ – дрібна рухлива комаха жовтого, білого, оранжевого або червоного кольору розміром від 1 до 2 мм. Чим тепліші умови середовища, тим коротший цикл розвитку кліщів. За тривалої спеки (+30…+32 °С) кліщі відроджуються з яєць через 6-9 діб. Розвиток личинок і німф становить 10-14 діб. Розвиток одного покоління – 16-20 діб. Протягом вегетаційного періоду шкідник може дати до 10-12 поколінь. Кліщі заселяють переважно нижній бік листків, де живуть у павутині. Живляться соком рослин, проколюючи епідерміс листка, на якому з’являються спочатку світло-зелені плями, які згодом зливаються й утворюють знебарвлені ділянки (мармуровість). При цьому збільшується випаровування води, відбувається втрата хлорофілу та порушення функцій листкового апарату. Рослини відстають у рості, листки передчасно засихають та опадають, гинуть стебла. Рослини можуть передчасно закінчувати вегетацію.

Павутинний кліщ є дуже складним об’єктом для контролю. Для його  виявлення рекомендують використовувати збільшувальне скло або мікроскоп. Неозброєним оком кліщі можуть здатися звичайними плямами бруду або ураження кліщем можна сплутати з проявом хвороб (септоріозом, альтернаріозом).

У разі пошкоджень кліщем більш ніж на 10% рослин соняшнику у фазах 2-6 листків доцільно провести обробку акарицидами. Вони на відміну від інсектицидів контролюють яйця, личинки та німфи (за рахунок чого, захисний період складає понад 30 днів), стійкі до високих температур та сонячного випромінювання. Обробку посівів акарицидами бажано починати до масової появи кліщів. Обов’язковою вимогою щодо застосування є забезпечення суцільного покриття площі та рясного змочування рослин під час проведення обприскування.

На посівах соняшнику відмічається живлення гусениць бавовникової совки І покоління. Вони завдають шкоди листкам, що призводить до порушення процесів росту та розвитку соняшника. Також гусениці можуть пошкоджувати кошики соняшника, вигризаючи в них отвори. Це відкриває можливість для проникнення інфекцій, зокрема різноманітних видів гнилей. ЕПШ листогризучих совок впродовж вегетації 5-10 гусениць / 1 м².

Також посівам соняшнику завдають шкоди гусениці лучного метелика. Вони линяють 4 рази і мають 5 віків. Гусениця I віку жовто-зелена, в подальшому забарвлення змінюється від сіро-зеленого до темного, майже чорного. По боках тіла – блискучі жовті лінії, на спині дві жовті смуги. До кінця розвитку гусениця сягає 28-35 мм у довжину.

Гусениці шкідника скелетують листя соняшнику, залишаючи на них павутину, більш дорослі гусениці можуть з’їдати лист повністю, залишаючи лише грубі жилки і черешки. Також пошкоджують кошики соняшнику.

Обробки пестицидами, особливо у фазу утворення кошиків – початок цвітіння слід проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Не менше як за дві доби  про час та місце проведення обробітків необхідно обов`язково повідомляти органам місцевого самоврядування та пасічникам.

За теплої, вологої погоди відмічається поширення хвороб соняшнику, як-от пероноспороз, осередково альтернаріоз, септоріоз, іржа.

Пероноспороз (несправжня борошниста роса) на соняшнику інтенсивно розвивається протягом останніх років. Рівень ураженості рослин може досягати 50-60 %, а недобір врожаю – 50 %. Рівень зараження залежить від стійкості сортів та гібридів, кількості накопиченої інфекції в ґрунті та, звичайно, систем захисту. Уражені рослини відстають у рості, мають тонке стебло і дрібні листки. Такі рослини, зазвичай, гинуть, а якщо досягають фази цвітіння, то на них утворюються дрібні (2-3 см у діаметрі) кошики без насіння.

Характерною ознакою пероноспорозних плям на листках є те, що з верхнього боку вони хлоротичні, світло-зелені, а з нижнього боку на них утворюється добре помітний світло-сірий борошнистий наліт.

Складність боротьби зі збудниками пероноспорозу зумовлена їх біологічними особливостями. Застосування малоефективних препаратів призводить до накопичення патогенів у ґрунті, відтак щороку проблема набуває все більших масштабів.

Розвитку і поширенню хвороби сприяють:

• прохолодна і дощова погода після сівби та у другій половині літа;
• скорочення періоду ротації соняшника в сівозміні (менше 8 років);
• порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту;
• посів не протруєним насінням.

Заходи захисту від пероноспорозу

1. Вирощування стійких сортів.

2. Сівба ретельно очищеним, відсортованим і протруєним насінням.

3. Знищення падалиці.

4. Вирощування соняшнику в сівозміні з поверненням на те саме поле не раніше як через 8 років,

5. Дотримання просторової ізоляції.

6. Для ефективного захисту  соняшнику від пероноспорозу слід застосовувати двокомпонентні фунгіциди контактно-системної дії.

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.

Громада у соцмережах: