Роздільнянська територіальна громада

📌 Дослідження українською мовою 

📌 Дослідження англійською мовою 

Про що? 

Дослідження показує, як викопне паливо (нафта, газ, вугілля) перетворюється на пластик і похідні товари та як цей ланцюжок пов’язаний із фінансуванням війни росії проти України та кліматичною кризою.

У документі ви знайдете такі пояснення:

• Хто купує російське паливо на світовому ринку
• Як російські викопні ресурси стають частиною нафтохімічної промисловості світу
• Які ризики для здоров’я людей і довкілля несе виробництво пластику та як цей процес посилює зміну клімату
• Які глобальні політичні рішення критично важливі, аби змінити ситуацію (ембарго, заборона одноразового пластику, Global Plastics Treaty, перехід на відновлювану енергетику та поширення zero waste практик).

Дослідження «Як російське паливо живить світ пластику: дослідження кореляції між викопним паливом та пластиком» підготувала громадська спілка «Український Альянс Нуль Відходів» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».

Ключові меседжі:

🔥 Пластик = викопне паливо. 98% пластику виробляється з нафти та газу. 

🔥 російське паливо → пластик → гроші на ведення війни. 

росія у 2021 році отримувала 45% федерального бюджету від нафти та газу. Тобто майже половина бюджету держави-агресора — це гроші з викопного палива. За перші 6 місяців повномасштабної війни росія заробила €43 мільярди на експорті викопного палива. Навіть під час активної фази агресії надходження від нафти й газу не зменшилися — вони стали основою для фінансування війни.

❗️ З 2022 року росія отримала від продажу викопного палива понад €883 мільярди. З них €228 мільярдів — від країн, які формально запровадили санкції. 

🔥 Китай, Індія та Туреччина забезпечили 74% доходів рф від викопного палива у 2025 році. Попри санкції ЄС, російські вуглеводні безперервно перетікають на світові ринки  і далі стають сировиною для виробництва пластику. Нафтопродукти з рф можуть потрапляти також на ринки ЄС навіть після ембарго — через переробку у третіх країнах.

🔥 Туреччина та Індія перепродали переробленої російської нафти на €6,1 мільярда. 

🔥 Нафтохімічна індустрія є найбільшим рушієм зростання попиту на нафту у світі. До 2050 року саме виробництво пластмас і добрив стане джерелом майже половини глобального попиту на нафту — більше, ніж авіація, судноплавство чи вантажні перевезення.

🔥 Мікропластик вже виявлено в людській крові, легенях і плаценті. Це робить проблему не лише екологічною, а також такою, що впливає безпосередньо на здоров’я людей.

☝️ Рішення існують 

Відмова від імпорту викопного палива з рф є не лише стратегічно важливим кроком у контексті енергетичної безпеки, але й потужним інструментом для досягнення екологічних цілей. росія — держава агресор, що розв'язала війну проти України у 2014 році, і надходження від експорту нафти і газу залишаються ключовим джерелом фінансування її військової агресії. Зменшення залежності від російських викопних ресурсів — це не лише питання моралі, а й засіб обмеження фінансових потоків, що підтримують війну.

Тому необхідними кроками є:

• Міжнародна енергетична кооперація. Диверсифікація джерел постачання енергоносіїв, зменшення залежності від авторитарних режимів, зокрема росії.
• Імплементація концепції zero waste. Формування системи орієнтованої на мінімізацію відходів, повторне використання ресурсів і відмову від одноразових виробів.
• Розвиток відновлюваних джерел енергії. Заміна викопного палива на сонячну, вітрову, геотермальну, біогазову енергетику для зменшенн вуглецевого сліду та енергетичної залежності.
• Законодавче обмеження одноразового пластику. Введення заборон, екологічного оподаткування та стимулювання сталих багаторазових альтернатив.
• Впровадження систем повторного використання та наповнення, зокрема, депозитно- поворотних систем для повторного використання паковання, систем повторного наповнення тари в секторі HoReCa, в рітейлі тощо.
• Формування екологічної свідомості населення. Проведення інформаційних кампаній щодо впливу пластику на довкілля та його зв'язку з викопним паливом.
• Інвестиції в інфраструктуру роздільного збору та переробки ресурсоцінної вторсировини. Створення систем збору, сортування, рециклінгу, а також підтримка підприємців, що працюють з депозитно-поворотною системою та системами повторного наповнення.
• Доєднання до Глобального Договору ООН щодо припинення пластикового забруднення (Global Plastics Treaty). Цей договір, що наразі перебуває на етапі міжурядових переговорів має на меті юридично зобов’язати країни скоротити виробництво, використання та забруднення пластиком впродовж його життєвому циклу.

Дослідження «Як російське паливо живить світ пластику: дослідження кореляції між викопним паливом та пластиком» підготувала громадська спілка «Український Альянс Нуль Відходів» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».