Сільгоспвиробникам усіх форм власності (Сигналізаційне повідомлення №4 від 12.04.2024 р.)

У зв’язку зі стрімким потеплінням на озимому ріпаку спостерігається фаза бутонізації – початок цвітіння раніше, ніж зазвичай. Тому посіви ріпаку активно  заселяють та пошкоджують ріпаковий насіннєвий та капустяний стебловий прихованохоботники, ріпаковий квіткоїд, оленка волохата, хрестоцвіті блішки,  ріпаковий листоїд. Триває літ капустяного та ріпного біланів.

Необхідно вести постійний моніторинг за посівами озимого ріпаку та в фазу бутонізації. До масового цвітіння культури рекомендовано провести хімічний обробіток одним із інсектицидів згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки пестицидами слід проводити лише за умов досягнення економічних порогів шкідливості (ЕПШ), віддавати перевагу агротехнічним заходам захисту та біологічним методам боротьби.

Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник

З’являються жуки у квітні за середньодобової температури повітря +7…+8 °С. Спочатку вони живляться на сходах дикоростучих хрестоцвітих (хрінниця, дика редька), згодом мігрують на культурні види (ріпак, капуста, редька тощо). Живляться стеблами, квітконіжками, бутонами. У другій половині травня і до кінця червня самки відкладають яйця всередину молодих стручків хрестоцвітих культур через прогризені ними отвори. Личинки, які відроджуються  всередині молодих стручків ріпаку, живляться молодими насінинами, утворюючи отвори. У ці отвори відкладають яйця самки капустяного стручкового комарика (галиці). Також у місця пошкодження проникають патогенні інфекції, спричинюючи ураження рослин хворобами. Одна личинка прихованохоботника за період розвитку може пошкодити 6-9 насінин. В уражених шкідниками стручках зменшується маса насіння, вміст олії, а отже, і схожість насіння. Пошкоджені прихованохоботником стручки сильніше уражуються альтернаріозом.

При заселенні 10% рослин з чисельністю 2-3 ж / 1 рос. в період утворення бутонів рекомендується обробка рослин інсектицидами.

Жуки ріпакового квіткоїда з’являються в середині квітня – на початку травня. Спочатку живляться на дикоростучих хрестоцвітих, потім переходять на посіви ріпаку. Посіви ріпаку заселяють на початку бутонізації. Жук пошкоджує бутони. Маленькі бутони з’їдає повністю, а у великих вигризає отвори. Пошкоджені бутони засихають та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав’язь та стручки. Якщо пошкодження незначне, утворюються спотворені стручки з малою кількістю насіння низької якості. Личинки живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками. Протягом року розвивається в одному поколінні.

ЕПШ ріпакового квіткоїда – 2-3 ж / 1 рос. у період збільшення бутонів; 5-6 ж / 1 рос. – у фазу початкового цвітіння ріпаку.

За теплої сонячної погоди проходить інтенсивне заселення оленкою волохатою, або бронзівкою волохатою насаджень плодових культур, плантацій суниці, декоративних рослин та озимого ріпаку. Небезпечний шкідник – поліфаг. У залежності від термінів цвітіння жуки мігрують з культури на культуру, пошкоджуючи  бутони,  квіти, зав’язь, молоді листочки. Заселення насаджень плодових культур розпочинається з фази рожевого пуп’янка і триває впродовж цвітіння дерев.

Шкодять жуки, які ранньою весною виходять з ґрунту і живляться пиляками та маточками перших квітучих рослин (кульбаба, тюльпани, нарциси), а пізніше переходять на квітучі плодові дерева та ягідники (абрикос, персик, слива, вишня, груша, яблуня, суниця). За лічені години об’їдають цвіт, у такий спосіб знищуючи майбутній врожай. В холодну похмуру погоду дорослі комахи не активні, ховаються в ґрунті. Значні пошкодження цей шкідник завдає в посушливі роки.

Після цвітіння садів оленка волохата мігрує на поля і живиться квітами злаків, рослинами родини хрестоцвітих та інших культур.  На посівах ріпаку жуки виїдають бутони, що не розкрились, заселяючи масиви від лісосмуг та країв поля. Для боротьби з оленкою волохатою рекомендовані наступні препарати: Біскайя 240 OD, МД, (ріпак), Каліпсо 480 SC, КС (яблуня та суниця), Маврік, ЕВ, (ріпак, яблуня) та інші згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Також на посівах озимого ріпаку спостерігається ураження рослин пероноспорозом, фомозом, альтернаріозом, подекуди циліндроспоріозом, чому сприяють тепла погода та підвищена вологість повітря (ранкові роси та тумани).

Фомоз ріпаку – хвороба, збудником якої є сумчасті гриби, що вражають стебла, листя, насіння, квітконоси культурних та дикорослих рослин сімейства хрестоцвітних від появи сходів до дозрівання насіння. Патоген зустрічається повсюдно, особливо шкідливий в регіонах з теплим кліматом та підвищеною вологістю. Сприятливими умовами для інфікування є вологість повітря в межах 70-80% та оптимальна температура + 21… +25 °C. Зараження посилюється при пошкодженні рослин ріпаковим квіткоїдом та хрестоцвітими блішками. При розповсюдженні інфекції на пізніх стадіях розвитку ріпаку значно скорочується асиміляційна поверхня листя. Це погіршує якість зеленої маси та призводить до зниження ваги 1000 шт. насіння. В результаті врожайність може зменшитися на 50% та більше.

При інтенсивному поширенню хвороб рекомендовано обробити посіви фунгіцидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Заходи захисту

Під час бутонізації ріпаку (до масового цвітіння) при перевищенні ЕПШ  рекомендовано провести обприскування посівів інсектицидами, рекомендованими «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Враховуючи те, що ріпак медоносна культура, а препарати проти шкідників можуть бути причиною отруєння та загибелі бджіл, необхідно застосовувати не токсичні або малотоксичні препарати, суворо дотримуючись правил техніки безпеки та регламентів застосування. Обприскування  посівів пестицидами виконувати в тиху, безвітряну погоду у вечірні та ранкові години.

Всі фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через медіа попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється точна дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні таблички.

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними  препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.

Громада у соцмережах: