Роздільнянська територіальна громада

На посівах зернових колосових культур фіксується масове відродження личинок клопа шкідливої черепашки. Тривалість розвитку личинок становить 20-50 днів, за цей період вони проходять п’ять віків. Личинка I віку чорна, розміром 1,3-1,5 мм, II – зі світлим черевцем, голова і груди темні, розміром 2-2,3 мм; III – сіра, із зачатками крил, 5-6 мм; V – солом’яного кольору, 8-10 мм, зачатки щитка і надкрил добре розвинені у вигляді трьох лопатей.

У фазу молочно-воскової стиглості найбільшої шкоди завдають личинки старших віків та імаго, вони завдають уколи у зернівку. Зерно, пошкоджене личинками шкідника, деформується, а його маса значно зменшується, знижується вміст і якість клейковини, що погіршує хлібопекарські властивості борошна – тісто стає рідким, липким, втрачає пружність (пливкий хліб). В пошкодженому зерні знижуються і посівні якості насіння.

Методика обліку личинок клопа-черепашки: обстеження посівів на виявлення личинок проводиться у фазу молочно-воскової стиглості. Відлов комах проводять сачком, при цьому роблять ним 30 помахів, підраховують кількість шкідників, множать на 3 і ділять на 10, що з деякою похибкою відповідає чисельності на 1 м². Облік слід проводити з 7.00 до 12.00 та з 16.00 до 19.00 г.

Заходи захисту:

1. Своєчасне збирання врожаю методом прямого комбайнування.

2. Боротьба з бур’янами, але при цьому обов’язкове збереження лісосмуг і ділянок дикорослої рослинності біля поля, в якій розмножуються природні вороги клопів.

3. Збалансоване внесення добрив. Особливо ефективним буде застосування калію і фосфору.

4. Використання сортів із підвищеною стійкістю проти паразитів.

5. Застосування інсектицидів проводять при перевищенні економічного порогу шкодочинності у період молочної стиглості зерна, при чисельності личинок більше 2 особин / 1 м² на посівах сильних і цінних пшениць і 4-6 личинок на рядових посівах озимої пшениці та ячменю. Кращий ефект від обробок спостерігається, коли близько 60% личинок знаходяться в ІІ-ІІІ віці. Посіви рекомендовано обробити одним із зареєстрованих інсектицидів згідно «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). Обробка в цей період буде ефективна також проти імаго хлібних жуків, туруна, личинок та імаго злакових п’явиць, пшеничних трипсів, злакових попелиць  та личинок хлібних пильщиків.

Триває пошкодження колосу озимої пшениці личинками пшеничних трипсів, ячмінь, жито та інші злаки трипси пошкоджують менше. Личинки I віку зеленувато-жовті, через кілька годин набувають червоного відтінку, II віку яскраво червоні, мають вусики, зовнішньо схожі на імаго. Масовому розмноженню шкідників сприяє тепла, суха погода. За підвищених температур та суховіїв, коли культура достигає досить швидко, період живлення личинок значно скорочується, що призводить до їх загибелі. У той же час за високих температур і невеликої кількості опадів під час наливу зернової маси створюються сприятливі умови для розмноження. Личинки спочатку висмоктують сік з колоскових лусочок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані.  Внаслідок пошкоджень колоски деформуються, утворюється білоколосість, знижується маса зерен, зерно стає щуплим. При цьому хлібопекарські якості зерна не знижуються, проте значно погіршуються насіннєві показники – енергія росту та схожість, насіння стає щуплим. ЕПШ у фазу колосіння – наливу зерна імаго 50-100 екз. / 100 п.с., або 8-10 екз. / 1 колос, личинок 20-30 екз. / 1 колос.

Триває заселення та пошкодження колосових культур злаковими попелицями, які за теплої, вологої погоди розмножуються у великій кількості. По видовому складу переважає звичайна злакова попелиця – 90%, черемхова – 10%. Попелиця утворює великі колонії на листі та стеблах рослин, проникаючи в пазухи піхв. Висмоктує сік з надземних органів, внаслідок чого рослини знебарвлюються, листя жовтіє або червоніють, їх краї скручуються. При незначних ушкодженнях пагони в’януть, при масовому заселенні в період виходу в трубку можуть загинути. У заражених рослин збільшується кількість порожніх колосків, вага соломи зменшується, дуже часто не відбувається виколошування. Крім того, зерно пшениці стає щуплим, а плівчастість у вівса та ячменю збільшується. Втрата урожаю від попелиць при середньому ступені заселення становить 10-16%, при сильному (більш 100 особин на стебло) можуть досягати 60%. Також попелиці є переносниками збудників вірусних захворювань. ЕПШ попелиць у фазу наливу зерна – молочної стиглості складає 20-30 екз. / 1 стебло.

Продовжується живлення імаго та спостерігається відродження личинок червоногрудої п’явиці на посівах зернових культур, насамперед ячменю. Личинка з чітко вираженою головою і трьома парами ніг, розширена в середній частині тіла і вкрита зеленувато-бурим слизом. Личинки п’явиць утворюють продовгуваті отвори вздовж жилок листка. Пошкоджені листки стають прозорими і відмирають. Розвиток личинок триває близько двох тижнів і ті з них, які завершили живлення, втрачають слиз і переходять у ґрунт на глибину 2-3 см, де заляльковуються. ЕПШ личинок п’явиць становить 0,5-1 екз. / 1 стебло, або при ушкодженні 8-10% листової поверхні.

У сонячні, спекотні дні в крайових смугах посівів зернових колосових культур відмічається заселення імаго хлібних  жуків (жук-кузька) та хлібного туруна.

Жук-кузька завдовжки 12-16мм, тіло синювато-чорне з металевим блиском; голова, передньоспинка і щиток із зеленим блиском; має пластинчасто-булавоподібні вусики; надкрила темно-каштанові з чорною квадратною плямою біля щитка. Літ жуків триває з кінця травня до початку серпня, але ці строки можуть коливатися у межах двох тижнів. Жуки активні в спекотні сонячні дні: вони літають, сідають на колосся і живляться.  Жук-кузька виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Особливо сильно пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. Шкідник з’їдає 7-8 г зерна, а разом з вибиванням зерна  може знищити урожай 9-10 колосків.

Хлібний турун (жужелиця) завдовжки 12-16 мм, смолисто-чорний зі слабким металічним блиском. Надкрила опуклі, з глибокими дрібно-крапчастими борозенками. Вусики, гомілки, лапки буро-червоні. Жуки починають виходити на поверхню ґрунту в період формування зерна озимої пшениці, масово – у фазі молочної стиглості. На півдні це спостерігається у другій половині травня – на початку червня. Жуки ведуть переважно присмерковий спосіб життя. Вдень вони знаходяться у різних сховищах, а після заходу сонця піднімаються по стеблах до колоса, де вигризають спочатку зав’язь, а пізніше – м’яке зерно пшениці. За добу один жук з’їдає до 30 мг зерна. Живлення більшості жуків закінчується до настання жнив, після чого вони, особливо в жаркі посушливі роки, ховаються в ґрунт на глибину 10-50 см, де перебувають у стані літньої діапаузи.

Заходи захисту

Велике значення в зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи, насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стернових попередників під озиму пшеницю до 5-10 %, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків. При розміщенні пшениці після стерньових попередників за умов достатньої вологості ґрунту в шарі розміщення насіння (не вище 14-15 %) – ефективна таксація рослин шляхом обробки насіння інсектицидами. За чисельності хлібних жуків та туруна вище ЕПШ, який становить 3-5 екз. на 1 м² у період молочно-воскової стиглості зернових, слід провести крайові або суцільні обробки посівів інсектицидами.

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.

Громада у соцмережах: